Uncategorized

Сума, що дорівнює вартості однієї кави, місячної підписки на Netflix або абонементу в спортзал, може допомогти розвитку вищої освіти Львова. Це перша ініціатива спрямована на залучення індивідуальних донорів в межах освітнього проекту Львівського ІТ Кластеру – IT Expert. Вона дає можливість будь-якому мешканцю міста проявити персональну соціальну відповідальність.

Освітній напрямок Кластеру займається реформацією та створенням нових інноваційних навчальних програм, облаштуванням сучасних лабораторій та просторів, а також підтримкою учнів та студентів, які хочуть в майбутньому стати спеціалістами ІТ-сфери.

EduFund – це освітній фонд для підтримки навчальних програм. Основна ціль проекту – допомогти університетам покращити свою технічну базу для навчання практичних навичок студентів навчальних програм Кластеру в рамках проекту ІТ Expert. Головна ідея полягає в тому, що кожен охочий зможе стати інвестором і зробити вклад для вдосконалення вищої освіти.

Сьогодні Львівський ІТ Кластер співпрацює з трьома університетами: ЛНУ імені І. Франка, НУ “Львівська Політехніка” та Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності. Кожен доброчинець освітнього фонду може інвестувати у розвиток освіти, а деякі їх категорії можуть ще й самостійно обрати одну або кілька освітніх програм. Інвестори можуть обрати одну з 17 інноваційних бакалаврських програм, які успішно функціонують у цих університетах.

Детальніше про підписки

На сайті проекту можна буде знайти такі варіанти оформлення підписки як “Студент”, “Декан”, “Проректор”, “Ректор” та “Міністр освіти”. Кожна з опцій передбачає визначену суму, яку можна інвестувати у фонд. Кожен доброчинець, який оформить підписку на кілька місяців, на пів року та більше, зможе не лише стати інвестором, але й отримати приємні бонуси від Львівського ІТ Кластеру. Імена та фото доброчинців будуть розміщені на сайті фонду.

Для компаній-учасниць Львівського ІТ Кластеру були розроблені особливі умови, щоб інвестувати кошти у фонд.

Розподіл донейтів

Як вже  зазначалось,  деякі категорії підписок зможуть самостійно обирати, які навчальні програми вони підтримуватимуть. Така можливість є в категоріях “Ректор” та “Міністр освіти”. Решта донейтів, які надходитимуть від доброчинців, що оформили іншу підписку, або ж пожертви від ІТ-компаній, розподілятимуться індивідуально, в міру потреб кожної освітньої програми. Організатори самостійно обиратимуть, куди інвестувати кошти: на закупівлю необхідної техніки, створення нових лабораторій, купівлю ліцензійного програмного забезпечення і т.д. Нагадаємо, що на сьогодні на навчальних програмах Кластеру навчається понад 4000 студентів. Завдяки колаборації ІТ-компаній, університетів та інвесторів, вже відкрили 3 сучасні лабораторії. Кошти, інвестовані в EduFund, зможуть значно пришвидшити процес вдосконалення тех-освіти у Львові.

Сума, яку пожертвували доброчинці, буде постійно оновлюватися на сайті, а звіти використаних коштів можна буде отримати, сконтактувавши з менеджером проекту Христиною Горбась, або ж слідкуючи за новинами на сайті Львівського ІТ Кластеру.

“Я пишаюся тим, що наша спільнота намагається безперервно вдосконалюватися і, створюючи та розвиваючи такі ініціативи, як EduFund, ми демонструємо свою небайдужість до майбутнього ІТ-спеціалістів у Львові. Освітній фонд – це необхідність, яку нам вдалось втілити в реальність. Я вірю, що нашу асоціацію підтримує безліч небайдужих людей, які мають змогу донейтити в проект та покращувати майбутнє ІТ-індустрії разом”, – прокоментував Степан Веселовський, СЕО Львівського ІТ Кластеру.

Для того, щоб дізнатися деталі, як підтримати новий проект, сконтактуйте з керівником освітнього напрямку Христиною Горбась: khrystyna.horbas@itcluster.lviv.ua

Ось-ось розпочнеться вступна кампанія. Для тих, хто вже визначився з напрямом майбутньої професії, залишилося лише вибрати вищий навчальний заклад та програму. А що ж варто обрати абітурієнтам, які бачать своє майбутнє у сфері ІТ?

Одним із пріоритетних напрямків роботи Львівського ІТ Кластеру є ІТ-освіта, в рамках якої реалізовуються проекти IT Future та IT Expert. Завдяки проекту IT Expert вдалося оновити навчальний план у низці університетів Львова (ЛНУ ім. І.Франка, НУ «Львівська Політехніка», ЛДУБЖД та УКУ). Також було впроваджено нові бакалаврські програми, серед яких «Кібербезпека», «Статистичний аналіз даних» та «Інженерія програмного забезпечення» (ЛНУ ім. І. Франка), «Інтернет речей» та «Робототехніка» («Львівська Політехніка»). З повним переліком програм та детальною інформацією про кожну можна ознайомитися за посиланням.

Які особливості цих програм і чому абітурієнту 2020-го року варто звернути на них увагу, спробуємо відповісти тут.

Майже в ІТ. Інноваційні програми розроблені представниками університетів спільно з ІТ-спеціалістами провідних львівських ІТ-компаній, щоб максимально наблизити теорію до практики та підготувати студентів до сучасних викликів ринку праці. Навчання студентів інноваційних програм побудоване за принципом роботи в ІТ-компанії, зокрема студенти створюють власні проекти, запускають стартапи, а допомагають їм у цьому ментори, досвідчені ІТ-спеціалісти з індустрії. Окрім того, студенти кластерних програм проходять стажування в львівських ІТ-компаніях, мають доступ до воркшопів та лекцій в межах навчальних планів компаній, та захищають свої власні проекти перед експертами ІТ-компаній.

Серед компаній, які долучилися до створення програм, та активно надають експертну підтримку у навчальному процесі: PLVision, Ciklum, SoftServe, Eleks, Intellias, Conscensia, Cypress, Perfectial,  KindGeek, Lohika, Vakoms,  N-iX, VectorSoftware, V.I.Tech, GlobalLogic, Sombra, Nravo, Masteram, та Infopulse.

Унікальні предмети. За допомогою міждисциплінарних предметів, студенти мають можливість дізнатися, як працює ІТ-індустрія. Такі навички як командна робота входять до навчальних планів усіх програм, впроваджених Кластером. Крім того, велика увага приділяється вмінню успішно презентувати свій проект чи стартап, а це публічні виступи, створення презентацій, правильна побудова пітчингових виступів, тощо. Розвиток професійних навичок – найважливіший пріоритет у навчанні студентів. На інноваційних програмах вчать мислити нестандартно, щоб підготувати майбутніх спеціалістів до викликів, з якими вони можуть зіткнутися у роботі над реальними проектами.

Технічне оснащення. Завдяки фінансовій підтримці компаній-членів Львівського ІТ Кластеру, протягом 2017-2019 років було створено 3 інноваційні лабораторії в ЛНУ ім. І. Франка та НУ Львівська політехніка, де можна експериментувати та створювати щось першими (Лабораторія Інтернету речей у НУЛП,  Infopulse Data Science & Machine Learning Lab в ЛНУ ім. І. Франка, Лабораторія “Проектування і конструювання Інтернету речей” в НУЛП). Окрім цього, Кластер активно працює над створенням лабораторії в ЛНУ ім. І. Франка – Smart Solutions & ІоТ – за підтримки компаній Intellias, N-iX, Vakoms. До прикладу, в IoT лабораторії Львівської Політехніки студенти програми «Інтернет Речей» мають можливість пройти весь процес створення розумних пристроїв – від написання коду до виготовлення пристрою. Для проектування в лабораторії є лазерний гравер і 3D принтер, а для розвитку навиків у програмуванні, у роботі з сенсорами та контролерами – робомашини.                                           

Кваліфікований викладацький склад. Не лише студенти, але й викладачі кластерних програм постійно вдосконалюють свої знання та професійні навички. Завдяки фінансовій підтримці компаній Кластеру викладацький склад проходить додаткові навчальні та курси підвищення кваліфікації, бере участь у професійних конференціях. Перед введенням нового навчального предмету викладач, який вестиме курс, проходить спеціальну підготовку, а вибрані заняття проводять спеціально запрошені спеціалісти з ІТ-компаній. Так, на програмі HR Management у ЛНУ ім. І. Франка вебінари проводили спеціалісти компаній Conscensia, Epam, LITS, Vector Software. На програмі «Інженерія програмного забезпечення» (ЛНУ ім. І. Франка) один день на тиждень навчання студентів проходить в офісі компанії Epam.

Робота з даними, або Data Science – це наука про аналіз даних. Аналізувати дані потрібно для того, щоб з величезного масиву інформації витягувати конкретну та корисну інформацію: інсайти про поведінку споживачів, тенденції ринку, на основі яких можна робити якісні прогнози розвитку сфери, чи окремої індустрії. Data Science  пов’язана з машинним навчанням (Machine Learning), наукою про мислення (Cognitive Science), а Big Data, в свою чергу є підрозділом Data Science.

Ти те, що ти лайкаєш

Big Data — це підходи та методи обробки структурованих та неструктурованих даних великих об’ємів. В свою чергу такі методи можуть бути застосовані і до невеликого об’єму даних, скажімо, до цієї статті.
Впродовж існування люди згенерували величезні масиви інформації. Це дані про наші телефонні розмови, пересування, покупки в супермаркеті, візити до лікаря, пошукові запити, поведінка в соціальних мережах (лайки, публікації, репости) і так далі. Проаналізувавши усі ці дані, можна отримати чимало корисного про поведінку кожної людини.

Раніше робота з даними виглядала наступним чином: людина задавала для комп’ютера алгоритми для обробки інформації, які приводили до очікуваного результату. Проте, зараз об’єми даних настільки великі, що такий метод застарів. Тому для роботи з великими даними застосовується машинне навчання: людина задає комп’ютеру певні ввідні дані, проте результат роботи такого алгоритму не визначений людиною. Людина обирає спосіб, за яким відбуватиметься машинне навчання, проте машина вчиться сама і аналізуючи масив даних власноруч приходить до тих чи інших результатів.

Традиційний Data Science	Big Data
Поступовий аналіз невеликих пакетів даних	Аналіз всього масиву доступних даних
Сортування та редагування даних перед аналізом	Дані аналізують в початковому вигляді
Початкове припущення і тестування відносно даних	Пошук взаємозв’язків та самостійне  отримання результатів
Спочатку дані збирають, опрацьовують і зберігають, і лише потім аналізують	Аналіз даних в реальному часі по мірі їхнього надходження

У новому підході до роботи з великими даними використовується машинне навчання, для того, щоб комп’ютер сам шукав результати опрацьованих даних. Наприклад, якщо раніше ми мали масив даних про покупки одного користувача інтернет-магазину, потрібно було самим робити припущення. Скажімо, ми вирішували, що покупець  – фанат комп’ютерних ігор. Якщо ця гіпотеза підтверджувалась, на основі цих даних можна робити прогноз щодо наступних покупок і пропонувати клієнту знижки на товари цієї категорії. Але подібних гіпотез може бути безліч і така робота займала величезну кількість часу. Натомість за допомогою Machine learning алгоритмів, комп’ютер сам аналізує і видає результат з обробленої інформації.Таким чином американський супермаркет Target свого часу навчився прогнозувати покупки  своїх клієнтів  і виявив, що жінки, які купують багато паперових серветок, махрових мочалок та лосьйони без запаху, швидше за все, вагітні. Гіпотеза підтвердилась і супермаркету вдалося надсилати майбутнім мамам пропозиції товарів для немовлят ще до того, як про це дізнались їхні конкуренти. Щоправда, через такі точні прогнози компанії стався казус. Дівчина-підліток, що приховувала свою вагітність отримала від Target каталог з підгузками та коляскам і була змушенарозповісти свій секрет раніше, ніж було заплановано.

Для ІТ-індустрії Big Data – невід’ємна частина роботи, адже аналізуючи дані користувачів, можна отримати дослідити перспективи того, чи іншого продукту, прогнозувати ринок та поведінку клієнтів. Окрім ІТ, Big Data використовуються в маркетингу, фінансах, телекомунікаціях, рітейлі, енергетичній промисловості, державному секторі (все, що стосується електронного урядування) і так далі. Data Scientist – це одна з найпопулярніших професій майбутнього за рейтингами TechRepublic, Forbes, та World Economic Forum. А середня зарплата Data Science спеціаліста по світу вже зараз становить $117,000 в рік.

Де навчитись аналізувати дані?

На щастя, стати Data Scientist можливо і у Львові. Впродовж останніх кількох років  у львівських університетах з’явилися інноваційні програми навчання, які відповідають вимогам ринку праці та сучасним тенденціям науки про дані.  Зокрема, такі бакалаврські програми:

• у Львівській Політехніці (Бізнес аналітика та наука про дані)
• в ЛНУ ім.І.Франка (Великі дані та інтелектуальні системи,Статистистичний аналіз даних, Великі дані та Комп’ютерні науки)
• в УКУ (Комп’ютерні науки).

Крім того, поповнити свої знання можна онлайн курсами на Prometheus, Coursera, а почати можна з базового курсу по Статистиці на Stepik.

Нехай щастить у підкоренні величезних масивів даних!

За матеріалами  Lviv IT Cluster

ІТ-індустрія – один з найперспективніших напрямків роботи на сьогодні, який приваблює, в першу чергу, інноваційністю та можливістю зробити вклад в розвиток визначних продуктів та глобальної технологічної індустрії. Як зрозуміти чи підходить вам робота в цій сфері, і як розпочати свій шлях ІТ-спеціаліста – пропонуємо кілька порад, для тих, хто вже думає про роботу з технологіями.

Україна входить у ТОП-10 країн за кількістю ІТ-спеціалістів у Європі, а станом на 2017 рік в Україні діяло 13413 ІТ-компаній. Відповідно, попит на роботу в тех індустрії не вщухає. Компанії готові інвестувати гроші та навчати майбутніх працівників, що створює сприятливі умови для розвитку в цій сфері.

Якщо брати до уваги Львів, то кількість ІТ компаній та ІТ-спеціалістів також невпинно росте. Згідно з дослідженням IT Research 3.0 станом на 2018 рік у Львові працювали 21000 ІТ-спеціалістів та 317 компаній, у 2019 році кількість ІТшників очікувано зросте до 24 000, а відтак, динамічно зростає і кількість робочих місць.

Робота в ІТ-сфері вже давно вийшла за межі одного лиш програмування: навіть якщо вам близькі гуманітарні науки, можна спрямувати свою майбутню діяльність у напрямку HR-менеджерів, маркетологів, PR-менеджерів, дизайнерів або продажів. ІТ-компанії працюють за тими ж правилами, що й інші підприємства, тому потребують людей різного профілю. Але, якщо говорити про ядро ІТ-компаній, то за розробку продуктів чи сервісів відповідають звісно ж девелопери. Якщо ви ще в школі кодили на Паскалі і мріяли писати щось більше, дорога в програмування – відкрита.

Що потрібно вміти, щоб стати програмістом

Робота програміста вимагає терплячості, уважності, посидючості та вміння бути сконцентрованим впродовж довгого часу на одному завданні. Проте, цю роботу не назвеш рутинною, адже вам доведеться реалізовувати виконання тих чи інших бізнес-задач за допомогою коду. Базові знання з математики зададуть основи логічного мислення, які ви використовуватимете спілкуючись мовою коду.

Особливо якщо ви плануєте працювати з розробкою ігор, без математики – не обійтися, адже уся фізика гри задається через математичні формули. Втім не варто переживати, якщо в школі ви не були надто успішними в математиці, при великій мотивації можна освоїти потрібні знання в університеті.

Крім того, обов’язковою вимогою часу є добре знання англійської. Українські компанії в більшості випадків працюють на міжнародний ринок, а спілкування з клієнтом буде важливою частиною вашої майбутньої роботи. Тому не зволікайте з вивченням цієї мови міжнародного спілкування, навіть якщо вам більше до вподоби математика чи фізика.

Також з кожним роком все більше цінуються нетехнічні, або ж так звані софт-скіли: це вміння працювати в команді, вміння правильно та ефективно організувати свою роботу, комунікативні навички, бізнес-мислення. Пам’ятайте, незалежно від того, над яким продуктом ви працюватимете, основним завданням буде вирішити бізнес-задачі клієнта, або ж власні бізнес-задачі. Вміння взаємодіяти зі своєю аудиторією і вміння правильно подати свій продукт є дуже важливими на технологічному ринку.

Програміст – це дуже узагальнене поняття, яке в собі об’єднує кількадесят напрямів. Ваш вибір залежить від того, які саме продукти чи сервіси ви хочете створювати – займатись розробкою штучного інтелекту, створювати розумні пристрої, розробляти роботів, займатись захистом даних, чи вчитись систематизувати велетенську кількість даних та аналізувати їх.

Вже сьогодні ці найновіші напрямки технологічної індустрії можна вивчати у львівських університетах на бакалаврських програмах – у Львівській Політехніці(Системи штучного інтелекту, Інтернет речей, Робототехніка, Бізнес аналітика та наука про дані, Кібербезпека), в ЛНУ ім.І.Франка (Великі дані та інтелектуальні системи, Кібербезпека, Статистистичний аналіз даних, Інженерія програмного забезпечення, Великі дані та Комп’ютерні науки), в Університеті безпеки життєдіяльності (Кібербезпека) та в УКУ (Комп’ютерні науки).

Опісля вибору напрямку навчання, треба зрозуміти, за яку саме частину роботи ти будеш відповідати: front end – частину програми, яку бачить користувач, чи back end – основний функціонал програм. Або ж ти можеш стати full-stack девелопером і розробляти як функціонал так і інтерфейс програм. Після здобуття базових навиків програмування ти також зможеш обрати для себе ще один напрямок  – DevOps. DevOps поєднує в собі функції кількох професій: інженера, адміністратора, розробника, тестувальника і менеджера. Це працівник, який відповідальний за всі етапи створення програмного продукту: від написання коду до тестування та випуску. Для кращого уявлення шлях становлення front end, back end та devOps спеціаліста, переглянь роудмапи від GitHub, де детально проілюстровано шлях, яким має пройти розробник, щоб стати хорошим спеціалістом в 2019.

Сьогодні – чудовий час, щоб здобувати найактуальнішу освіту та професію, яка буде популярною в найближчому майбутньому. Сфера технологій дуже швидко розвивається та дає необмежені можливості, щоб проявити свою креативність та аналітичні здібності.

За матеріалами Lviv IT Cluster